- нездужання
- -я, с.Стан за знач. нездужати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нездужання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
кородитися — ро/джу/ся, ро/ди/шся, недок., розм. 1) Скаржитися, жалітися на біль, нездужання; кволитися (у 2 знач.). || Корчитися (від болю). 2) Не погоджуватися з чим небудь; упиратися, пручатися … Український тлумачний словник
недуга — и, ж. Сильне нездужання, хвороба. •• Лежа/ти в неду/зі бути хворим, хворіти … Український тлумачний словник
нездоров'я — я, с., розм. Хворобливий стан, нездужання … Український тлумачний словник
похмілля — я, с. 1) Погане самопочуття, нездужання після пияцтва. •• З похмі/лля у стані, який буває після пияцтва. 2) Дія за знач. похмелятися, похмелитися; повторна випивка, найчастіше на другий день після пияцтва. •• На похмі/лля щоб похмелитися … Український тлумачний словник
продромальний — а, е, мед. Пов язаний з початковою стадією розвитку хвороби, коли з являється загальне нездужання, але характерних ознак хвороби ще немає. Продромальний період кору … Український тлумачний словник
синіти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати, робитися синім; набувати синього кольору. || безос. || Ставати дуже блідим або червоніти, набуваючи аж синього відтінку, від нездужання, натуги, люті, холоду і т. ін. (про людину, частини її тіла). 2) Вирізнятися… … Український тлумачний словник
слабість — бості, ж. 1) Властивість і стан за знач. слабий 2 5), 7). 2) Недостатність або занепад фізичних сил. 3) Хвороба, нездужання. 4) Відсутність твердого характеру, сили волі. 5) Звичка, нахил (перев. негативні), від яких немає бажання або сил… … Український тлумачний словник
долегливість — Долегливість: болячка [16;40] страждання [VI] Долегливості: клопоти, нездужання [24] долегливість (173) < польськ. dolegliwość біль, хвороба [MО,V] … Толковый украинский словарь